Верхі́вцеве — місто районного підпорядкування Кам’янського району Дніпропетровської області, значний залізничний вузол. Населення станом на 2021 рік складає 10148 осіб. Є центром Верхівцевської територіальної громади.
На території сучасного міста виявлено поселення і могильник бронзової доби, а також курганні поховання. Про це зокрема свідчить велика колекція «кам’яних баб», зібраних видатним краєзнавцем Олександром Полем. Більшість цих пам’яток XI—XIII століть перенесена до Дніпровського національного історичного музею.
1884 року утворене робітниче селище при станції Любомирівка під час будівництва залізниці Донбас — Кривбас, нині Придніпровська залізниця. Назва походить від розташованого неподалік села Любомирівка. У грудні 1888 року після спорудження Саксаганської колії (Любомирівка—Колачевське) стала залізничним вузлом. Сучасну назву станції надано 1 січня 1904 на честь першого начальника Катерининської залізниці, талановитого інженера Олександра Верховцева.
На початку XX століття завдяки розвитку в регіоні металургійної промисловості, станція Верхівцеве значно розширюється, збільшується і населення селища.
Під час революційних подій 1917—1919 рр. у Верхівцевому неодноразово змінювалась влада. В січні 1918 року було проголошено радянську владу, проте вже 1 квітня селище окуповане німецько-австрійськими військами. Після залишення міста німецькими військами у грудні 1918 року влада знову перейшла до рук більшовиків. У середині травня під час антибільшовицького повстання на декілька днів місто зайняли війська отамана Григор’єва. Жорстокі бої біля Верхівцевого велися у липні 1919 року між Червоною армією та військами генерала Денікіна. Наприкінці грудня селище остаточно захопили радянські війська та встановили радянську владу.
За адміністративним поділом Української РСР 1923 року Верхівцеве входило до складу Катеринославської округи (з 1926 року Дніпропетровська округа). В результаті адміністративної реформи 1937 року до селище входить до складу Верхньодніпровського району, також до нього приєднано сусіднє село Козинка.
Впродовж 1920—1930-тих років розвиток селища Верхівцеве тісно пов’язаний із залізничною станцією. На станції за цей період було збудовано сортувальну гірку, контору рудорозподілу, електростанцію, локомотивне і вагонне депо. В селищі було створено машинно-тракторну станцію, яка обслуговувала навколишні колгоспи.
Населення селища перед початком Другої світової війни становило 10 тис. жителів. Окупація Верхівцевого німецькими військами почалася 12 серпня 1941 року, 23 жовтня 1943 року звільнене. За роки війни селищу та залізничній станції завдано значних руйнувань.
30 жовтня 1956 року рішенням Дніпропетровського обласного виконкому надано статус міста районного підпорядкування. Чисельність населення зростала з 9,1 тис. осіб у 1939 р. до 11,7 тис. осіб у 1959 р. і до 14,4 тис. жителів у 1967 році.
